Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відгрібати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підгрібати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідгрібати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідгрібати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підгрібати — а/ю, а/єш, недок., підгребти/, бу/, бе/ш, док. 1) перех. Горнучи, згрібати, збирати в одне місце, докупи. || під кого – що. Горнучи, гребучи і т. ін., поміщати під кого , що небудь. || перен., розм. Пожадливо захоплювати, привласнювати що небудь … Український тлумачний словник
повідгрібати — а/ю, а/єш, док., перех. Відгребти все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник
попідгрібати — а/ю, а/єш, док., перех. Підгребти багато чого небудь до чогось, у багатьох місцях … Український тлумачний словник
відгрібання — я, с. Дія за знач. відгрібати й відгрібатися … Український тлумачний словник
обгрібати — а/ю, а/єш, недок., обгребти/, бу/, бе/ш, док., перех. 1) Очищати, згрібаючи, відгортаючи що небудь із поверхні. 2) Підгрібати з усіх боків, згрібати кругом чого небудь (граблями, вилами і т. ін.) … Український тлумачний словник
підгрібання — я, с. Дія за знач. підгрібати … Український тлумачний словник
